ЗАКАРПАТСЬКА
ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА
ПАЛАТА


Ваш УСПІХ - наш УСПІХ!
 
На головну   Зворотній зв`язок   Карта сайту  
 
        
 
 

 

 
    Про результати членства України в Світовій організації торгівлі, механізми захисту бізнес-інтересів у системі СОТ, принципи прозорості СОТ: переваги для бізнесу, а також про вплив торговельної політики на діловий клімат ішлося на семінарі "Всесвітня торговельна система: сучасна діяльність СОТ та її вплив на бізнес", що 5 червня зібрав представників малого й середнього підприємництва, зокрема вітчизняних виробників та експортерів, які постачають товари і послуги в країни-члени СОТ, а також працівників місцевих органів державної влади та науковців краю.
    Організований Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, за сприяння Міністерства економічного розвитку і торгівлі, й у партнерстві із Закарпатською торгово-промисловою палатою, захід проходив у рамках проекту "Торговельна політика і практика в Україні", який реалізується за фінансової підтримки уряду Швеції.
    Метою проведення семінару стало ознайомлення представників підприємницьких структур із заходами, вжитими членами СОТ для здійснення вільної та справедливої торгівлі на міжнародному рівні. Позаяк саме наявність необхідної інформації та розуміння українськими підприємцями процедур і форматів комунікації в межах Світової організації торгівлі надає низку переваг. Насамперед, це дозволить озброїтися знаннями та вмінням ідентифікації, аналізу та мінімізації ризиків і складнощів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Відтак – відігравати активнішу роль на міжнародній арені, проявляючи ініціативу та залучаючи уряд до вирішення проблем з тими країнами-членами СОТ, що своїми діями в особі конкретних компаній перешкоджають торговим інтересам України. Така співпраця бізнесу і влади може бути однією з важливих передумов здатності нашої держави розробляти й впроваджувати ефективну торговельну політику з урахуванням національних економічних інтересів.
    Відкриваючи захід, віце-президент ТПП України, президент Закарпатської ТПП Отто Ковчар відзначив, що Світова організація торгівлі регулює не тільки торгівлю товарами, а й майже всі інші аспекти виробничого та відтворювального процесів в сучасних національних економіках у контексті глобалізації виробничих ланцюжків. У рамках переговорів і процедур СОТ обговорюються питання, пов'язані з торгівлею послугами, інвестиціями, продукцією захищеного протекціонізмом аграрного сектора, з інтелектуальною власністю, нетарифними бар'єрами в торгівлі, регіональним розвитком. Сьогодні в нашій країні чимало зроблено законодавчо і на практиці для уніфікації умов торгівлі та ведення бізнесу відповідно до міжнародних вимог. Разом з тим, важливим вбачається підвищення інформованості бізнесу про те, як застосовуються засоби захисту торгівлі, в тому числі вітчизняних виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках, що чекає підприємців після підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом та ін. З огляду на це, кваліфіковані консультації та рекомендації таких вагомих наукових економічних інституцій українському бізнесу вкрай необхідні.
    Ділове зібрання привітав голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський, зауваживши, що наша держава приєдналася до світової торговельної системи задля розвитку зовнішньої торгівлі, підвищення якості продукції за рахунок зростання конкуренції, розвитку несировинного експорту. У рамках СОТ для українських експортерів існують свої складнощі й переваги, які проявляються і при веденні бізнесу, й у сфері державної підтримки. Частина учасників ринку досі не володіє достатньою інформацією про умови участі у Світовій організації торгівлі. Що зрештою позбавляє вітчизняні компанії та їх галузеві об'єднання можливості відстоювати свої інтереси при торгових й економічних взаєминах у рамках СОТ. Експерти з питань торговельної політики цього інституту, а також представники департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Мінекономрозвитку і торгівлі вважають за доцільне проводити ознайомчі, практичні семінари, аби   навчити вітчизняних підприємців самостійно розбиратися, прогнозувати, оцінювати, які завдання по галузях і видах бізнесу, представлених слухачами, можуть виникати в процесі інтеграції України в світову торговельну систему та виробляти способи вирішення таких завдань.
    На семінарі було проаналізовано зміни, які несе для українського бізнесу підписання угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Мова йшла не тільки про зниження або обнулення митних тарифів, а й про нові правила ведення бізнесу і технічні регламенти. Науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Артур Ковальчук підкреслив, що синхронізація українських регламентів з європейськими, гармонізація правил ведення бізнесу полегшить умови доступу на ринок, обсяг якого складає 500 млн. осіб та одну п'яту світового ВВП, і відкриє широкі можливості перед українською економікою. У довгостроковій перспективі зона вільної торгівлі з ЄС забезпечить зростання ВВП України на 0,5% щорічно, а також загальне підвищення добробуту населення на 1,2% на рік. Обсяг експорту до Євросоюзу має зрости приблизно на 6,3%, обсяг імпорту з ЄС – на 5,5%. Передбачається, що відбудеться зростання економіки на 5%, а продуктивності виробництва на підприємствах – у межах від 1 до 7%. Вбудовані в угоду запобіжні та захисні заходи сприятимуть українському бізнесу нівелювати можливі виклики і загрози.
    До певної міри сприятиме виходу на ринок ЄС преференційний режим торгівлі, запроваджений Євросоюзом для вітчизняних компаній в односторонньому порядку до 1 листопада нинішнього року, вважає представник Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олена Мельник. За розрахунками фахівців, загальний економічний ефект від тимчасового відкриття європейських ринків має скласти 497 млн. євро та включатиме в себе 97 млн. євро економії українськими експортерами від скасування ввізних мит, а також 340 млн. євро – від збільшення експорту української агропродукції і 53 млн. євро – від зростання експорту переробленої сільськогосподарської продукції.
    Висвітлюючи питання про механізми захисту інтересів бізнесу в Світовій організації торгівлі, науковий співробітник інституту Віктор Гречин зазначив, що стосовно основних положень СОТ можуть використовуватися різні засоби захисту торгівлі. У цих рамках, приміром для здійснення антидемпінгових розслідувань, законодавчо мають визначатися граничні терміни, щоб не дозволити недобросовісним учасникам ринку через затягування процедури придушити нормально працюючих конкурентів. Він навів приклади з оцінки ризиків і факторів із нанесення шкоди у випадках, коли на умови ринку впливають демпінг, субсидії чи зростання імпорту. Учасники заходу обговорили проблеми, з якими стикаються експортери на зовнішніх ринках, питання вирішення міжнародних торговельних спорів у рамках СОТ, а також позитивний вплив членства України в СОТ на їх вирішення. Станом на 30 квітня нинішнього року проти українських товарів іншими країнами було введено 25 антидемпінгових заходів і велося 6 антидемпінгових і спеціальних розслідувань. У свою чергу, для захисту українського ринку на цей період було введено 15 антидемпінгових заходів і проводилося 2 розслідування.
    Однією з найважливіших переваг членства у Світовій організації торгівлі Ігор Бураковський називає прозорість, завдяки якій виробники країн-членів розуміють правила та регламенти, що застосовуються до продажу їхньої продукції на внутрішньому ринку чи на зовнішніх ринках в межах СОТ. Саме дотримання належним чином прозорості забезпечує більш передбачуваний торговельний режим, в умовах якого і виробники, й експортери отримують можливість працювати ефективніше.
    Відповідно до загальних вимог, уряди країн-членів СОТ публікують всі закони й регламенти, пов'язані з торгівлею та зміни й доповнення до них, а також сповіщають (нотифікують) інші країни-члени про будь-які зміни у власних торговельних режимах. Для цього вони створили спеціальні пункти запитів та поширення інформації. В Україні таким пунктом є відділ обробки запитів і нотифікацій та інформаційного забезпечення департаменту співробітництва з СОТ та з питань торговельного захисту Мінекономрозвитку і торгівлі.
    Українські урядові та бізнес-структури поступово накопичують досвід використання механізмів Світової організації торгівлі для захисту інтересів вітчизняного виробника. Зобов'язання, які взяла на себе Україна, ставши у 2008 році 152 членом СОТ, спричинили широку низку внутрішніх законодавчих та інституційних реформ. Ці реформи цінні самі по собі, адже вони позитивно впливають на економіку і її ефективність, багато в чому сприяють підвищенню конкурентоспроможності промисловості та подають інвесторам сигнал: діловий клімат в країні підходить для ведення бізнесу й застосування капіталу.
    Відтак не всі галузі економіки відчули покращення, від членства країни в СОТ. Науковий співробітник інституту Оксана Кузяків представила діловій аудиторії результати досліджень вітчизняних учених, здійснених і на основі опитувань менеджерів промислових підприємств з метою визначити, як вони оцінюють наслідки вступу України до такої вагомої міжнародної торговельної інституції. Найбільшою мірою від вступу до Світової організації торгівлі виграли різної величини підприємства харчової промисловості та великі промислові компанії. У цілому опитування засвідчило позитивно-нейтральний вплив членства в СОТ на діяльність   підприємств та показало зростання продуктивності праці в усіх галузях обробної промисловості завдяки лібералізації торгівлі, що означає підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Зростання продуктивності могло б бути значно більшим, якби існувало менше перешкод для перерозподілу факторів виробництва між підприємствами всередині економіки. Якби вдалося побороти корупцію, послабити регуляторний тиск на підприємства, покращити захист прав власності, ефект від зниження тарифів був би більшим. Проте навіть за наявних умов приєднання України до СОТ стимулювало підвищення ефективності національної економіки.
    Членство нашої країни у Світовій організації торгівлі мало також важливі інституційні наслідки: можливість провести переговори щодо створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС; доступ до механізму вирішення торговельних суперечок; підвищення прозорості торговельної політики; можливість захищати національні інтереси на Дохійському раунді переговорів СОТ. Загалом науковці та експерти розглядають членство в СОТ як тривалий процес, використання позитивного потенціалу якого визначається насамперед національною економічною політикою, станом світової та національної економік й, водночас, вмінням ефективно розвивати і здійснювати те, що в широкому розумінні називається економічною дипломатією.




 
Наша адреса :

88015, м. Ужгород,
вул. Грушевського, 62
тел. (0312) 66-94-50, 66-94-55.
тел./факс (0312) 66-94-60, 66-94-74
E-mail:
   
Інвестиційні проекти  
Інтернет-виставка  
Як стати членом ТПП ?  
Контакти  
 
© ZTTP. All Rights Reserved.      Created by: CrafIT.com
Відвідувачів: сьогодні - 45 всього - 1781052